| позамо́рювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позамо́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позамо́рюймо | |
| 2 особа | позамо́рюй | позамо́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позамо́рюю | позамо́рюємо, позамо́рюєм |
| 2 особа | позамо́рюєш | позамо́рюєте |
| 3 особа | позамо́рює | позамо́рюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позамо́рював | позамо́рювали |
| жін.р. | позамо́рювала | |
| сер.р. | позамо́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позамо́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| позамо́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позамо́рювавши | ||