| | | | |
| позаплі́туваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | позаплі́туваний | позаплі́тувана | позаплі́туване | позаплі́тувані |
| родовий | позаплі́туваного | позаплі́туваної | позаплі́туваного | позаплі́туваних |
| давальний | позаплі́туваному | позаплі́туваній | позаплі́туваному | позаплі́туваним |
| знахідний | позаплі́туваний, позаплі́туваного | позаплі́тувану | позаплі́туване | позаплі́тувані, позаплі́туваних |
| орудний | позаплі́туваним | позаплі́туваною | позаплі́туваним | позаплі́туваними |
| місцевий | на/у позаплі́туваному, позаплі́туванім | на/у позаплі́туваній | на/у позаплі́туваному, позаплі́туванім | на/у позаплі́туваних |
| | | | |
| [діал.] | | | | |
