| позапо́внювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позапо́внювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позапо́внюймо | |
| 2 особа | позапо́внюй | позапо́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позапо́внюю | позапо́внюємо, позапо́внюєм |
| 2 особа | позапо́внюєш | позапо́внюєте |
| 3 особа | позапо́внює | позапо́внюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позапо́внював | позапо́внювали |
| жін.р. | позапо́внювала | |
| сер.р. | позапо́внювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| позапо́внювавши | ||