| позасу́джувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позасу́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позасу́джуймо | |
| 2 особа | позасу́джуй | позасу́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позасу́джую | позасу́джуємо, позасу́джуєм |
| 2 особа | позасу́джуєш | позасу́джуєте |
| 3 особа | позасу́джує | позасу́джують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позасу́джував | позасу́джували |
| жін.р. | позасу́джувала | |
| сер.р. | позасу́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позасу́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позасу́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позасу́джувавши | ||