| позато́й – займенник-прикметник | ||||
| (позаминулий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | позато́й | позата́ | позате́ | позаті́ |
| родовий | позатого́ | позатіє́ї, позато́ї | позатого́ | позати́х |
| давальний | позатому́ | позаті́й | позатому́ | позати́м |
| знахідний | позато́й, позатого́ | позату́ | позате́ | позаті́, позати́х |
| орудний | позати́м | позатіє́ю, позато́ю | позати́м | позати́ми |
| місцевий | на/у позато́му, позаті́м | на/у позаті́й | на/у позато́му, позаті́м | на/у позати́х |
| [розм.] | ||||