| позато́плювати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (розпаливши вогонь, запалити печі, груби і т. ін.) | ||
| Інфінітив | позато́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позато́плюймо | |
| 2 особа | позато́плюй | позато́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позато́плюю | позато́плюємо, позато́плюєм |
| 2 особа | позато́плюєш | позато́плюєте |
| 3 особа | позато́плює | позато́плюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позато́плював | позато́плювали |
| жін.р. | позато́плювала | |
| сер.р. | позато́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позато́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| позато́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позато́плювавши | ||