| | |
| позато́плювати1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розпаливши вогонь, запалити печі, груби і т. ін.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позато́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позато́плюймо |
| 2 особа | позато́плюй | позато́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позато́плюю | позато́плюємо, позато́плюєм |
| 2 особа | позато́плюєш | позато́плюєте |
| 3 особа | позато́плює | позато́плюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позато́плював | позато́плювали |
| жін.р. | позато́плювала |
| сер.р. | позато́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| позато́плюваний |
| Безособова форма |
| позато́плювано |
| Дієприслівник |
| позато́плювавши |
