| позачиня́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позачиня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позачиня́ймо | |
| 2 особа | позачиня́й | позачиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позачиня́ю | позачиня́ємо, позачиня́єм |
| 2 особа | позачиня́єш | позачиня́єте |
| 3 особа | позачиня́є | позачиня́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позачиня́в | позачиня́ли |
| жін.р. | позачиня́ла | |
| сер.р. | позачиня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позачи́няний | ||
| Безособова форма | ||
| позачи́няно | ||
| Дієприслівник | ||
| позачиня́вши | ||