| | |
| позачі́плюватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позачі́плюватися, позачі́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позачі́плюймося, позачі́плюймось |
| 2 особа | | позачі́плюйтеся, позачі́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | позачі́плюємося, позачі́плюємось, позачі́плюємся |
| 2 особа | | позачі́плюєтеся, позачі́плюєтесь |
| 3 особа | позачі́плюється | позачі́плюються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позачі́плювався, позачі́плювавсь | позачі́плювалися, позачі́плювались |
| жін.р. | позачі́плювалася, позачі́плювалась |
| сер.р. | позачі́плювалося, позачі́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позачі́плювавшись |