| | |
| позво́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | позво́литися, позво́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | позво́льмося, позво́льмось |
| 2 особа | позво́лься | позво́льтеся, позво́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | позво́люся, позво́люсь | позво́лимося, позво́лимось, позво́лимся |
| 2 особа | позво́лишся | позво́литеся, позво́литесь |
| 3 особа | позво́литься | позво́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | позво́лився, позво́ливсь | позво́лилися, позво́лились |
| жін.р. | позво́лилася, позво́лилась |
| сер.р. | позво́лилося, позво́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| позво́лившись |
