| | |
| познако́митися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (познайомитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | познако́митися, познако́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | познако́ммося, познако́ммось |
| 2 особа | познако́мся | познако́мтеся, познако́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | познако́млюся, познако́млюсь | познако́мимося, познако́мимось, познако́мимся |
| 2 особа | познако́мишся | познако́митеся, познако́митесь |
| 3 особа | познако́миться | познако́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | познако́мився, познако́мивсь | познако́милися, познако́мились |
| жін.р. | познако́милася, познако́милась |
| сер.р. | познако́милося, познако́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| познако́мившись |
