| | | | |
| покаламу́чений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | покаламу́чений | покаламу́чена | покаламу́чене | покаламу́чені |
| родовий | покаламу́ченого | покаламу́ченої | покаламу́ченого | покаламу́чених |
| давальний | покаламу́ченому | покаламу́ченій | покаламу́ченому | покаламу́ченим |
| знахідний | покаламу́чений | покаламу́чену | покаламу́чене | покаламу́чені |
| орудний | покаламу́ченим | покаламу́ченою | покаламу́ченим | покаламу́ченими |
| місцевий | на/у покаламу́ченому, покаламу́ченім | на/у покаламу́ченій | на/у покаламу́ченому, покаламу́ченім | на/у покаламу́чених |
