| | |
| покива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | покива́тися, покива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | покива́ймося, покива́ймось |
| 2 особа | покива́йся, покива́йсь | покива́йтеся, покива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | покива́тимуся, покива́тимусь | покива́тимемося, покива́тимемось, покива́тимемся |
| 2 особа | покива́тимешся | покива́тиметеся, покива́тиметесь |
| 3 особа | покива́тиметься | покива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | покива́юся, покива́юсь | покива́ємося, покива́ємось, покива́ємся |
| 2 особа | покива́єшся | покива́єтеся, покива́єтесь |
| 3 особа | покива́ється | покива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| покива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | покива́вся, покива́всь | покива́лися, покива́лись |
| жін. р. | покива́лася, покива́лась |
| сер. р. | покива́лося, покива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| покива́вшись |
