| | |
| покла́сти1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (помістити; примусити лягти; виконати, зробити щось; призначити, визначити щось; вбити, знищити – розм.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | покла́сти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | покладі́мо, покладі́м |
| 2 особа | поклади́ | покладі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | покладу́ | покладемо́, покладе́м |
| 2 особа | покладе́ш | покладете́ |
| 3 особа | покладе́ | покладу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | покла́в | покла́ли |
| жін.р. | покла́ла |
| сер.р. | покла́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| покла́дений |
| Безособова форма |
| покла́дено |
| Дієприслівник |
| покла́вши |
