| | |
| поколиха́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поколиха́тися, поколиха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поколиші́мося, поколиші́мось, поколиші́мся, поколиха́ймося, поколиха́ймось |
| 2 особа | поколиши́ся, поколиха́йся, поколиха́йсь | поколиші́ться, поколиха́йтеся, поколиха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поколишу́ся, поколишу́сь, поколиха́юся, поколиха́юсь | поколи́шемося, поколи́шемось, поколи́шемся, поколиха́ємося, поколиха́ємось, поколиха́ємся |
| 2 особа | поколи́шешся, поколиха́єшся | поколи́шетеся, поколише́тесь, поколиха́єтеся, поколиха́єтесь |
| 3 особа | поколи́шеться, поколиха́ється | поколи́шуться, поколиха́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поколиха́вся, поколиха́всь | поколиха́лися, поколиха́лись |
| жін.р. | поколиха́лася, поколиха́лась |
| сер.р. | поколиха́лося, поколиха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поколиха́вшись |
