| поколо́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (вкритися тріщинами, розколотися) | ||
| Інфінітив | поколо́тися, поколо́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поко́леться | поко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поколо́вся, поколо́всь | поколо́лися, поколо́лись |
| жін.р. | поколо́лася, поколо́лась | |
| сер.р. | поколо́лося, поколо́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поколо́вшись | ||