| поколоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (розмішати) | ||
| Інфінітив | поколоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поколоті́мо, поколоті́м | |
| 2 особа | поколоти́ | поколоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поколочу́ | поколо́тимо, поколо́тим |
| 2 особа | поколо́тиш | поколо́тите |
| 3 особа | поколо́тить | поколо́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поколоти́в | поколоти́ли |
| жін.р. | поколоти́ла | |
| сер.р. | поколоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| поколо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| поколо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| поколоти́вши | ||