| поколі́нний1 – прикметник | ||||
| (зроблений за поколіннями – про родовід тощо) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поколі́нний | поколі́нна | поколі́нне | поколі́нні |
| родовий | поколі́нного | поколі́нної | поколі́нного | поколі́нних |
| давальний | поколі́нному | поколі́нній | поколі́нному | поколі́нним |
| знахідний | поколі́нний | поколі́нну | поколі́нне | поколі́нні |
| орудний | поколі́нним | поколі́нною | поколі́нним | поколі́нними |
| місцевий | на/у поколі́нному, поколі́ннім | на/у поколі́нній | на/у поколі́нному, поколі́ннім | на/у поколі́нних |
| [рідко] | ||||