| | |
| поко́рчитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поко́рчитися, поко́рчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поко́рчмося, поко́рчмось |
| 2 особа | поко́рчся | поко́рчтеся, поко́рчтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поко́рчуся, поко́рчусь | поко́рчимося, поко́рчимось, поко́рчимся |
| 2 особа | поко́рчишся | поко́рчитеся, поко́рчитесь |
| 3 особа | поко́рчиться | поко́рчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поко́рчився, поко́рчивсь | поко́рчилися, поко́рчились |
| жін.р. | поко́рчилася, поко́рчилась |
| сер.р. | поко́рчилося, поко́рчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поко́рчившись |
