| | | | |
| покрива́ючий1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (від: ‘покрива”ти’) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | покрива́ючий | покрива́юча | покрива́юче | покрива́ючі |
| родовий | покрива́ючого | покрива́ючої | покрива́ючого | покрива́ючих |
| давальний | покрива́ючому | покрива́ючій | покрива́ючому | покрива́ючим |
| знахідний | покрива́ючий, покрива́ючого | покрива́ючу | покрива́юче | покрива́ючі, покрива́ючих |
| орудний | покрива́ючим | покрива́ючою | покрива́ючим | покрива́ючими |
| місцевий | на/у покрива́ючому, покрива́ючім | на/у покрива́ючій | на/у покрива́ючому, покрива́ючім | на/у покрива́ючих |
