| покува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (кувати якийсь час; викувати) | ||
| Інфінітив | покува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поку́ймо | |
| 2 особа | поку́й | поку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покую́ | покуємо́, покує́м |
| 2 особа | покує́ш | покуєте́ |
| 3 особа | покує́ | покую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покува́в | покува́ли |
| жін.р. | покува́ла | |
| сер.р. | покува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покува́вши | ||