| покі́льчитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | покі́льчитися, покі́льчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | покі́льчиться | покі́льчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покі́льчився, покі́льчивсь | покі́льчилися, покі́льчились |
| жін.р. | покі́льчилася, покі́льчилась | |
| сер.р. | покі́льчилося, покі́льчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| покі́льчившись | ||