| покі́т – іменник чоловічого роду | ||
| (похилена поверхня чого-небудь, пологий спуск; схил) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | покі́т | поко́ти |
| родовий | поко́ту | поко́тів |
| давальний | поко́ту, поко́тові | поко́там |
| знахідний | покі́т | поко́ти |
| орудний | поко́том | поко́тами |
| місцевий | на/у поко́ті | на/у поко́тах |
| кличний | поко́те* | поко́ти* |
| [рідко] |