| полиня́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (втратити свіжість; змарніти) | ||
| Інфінітив | полиня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | полиня́ймо | |
| 2 особа | полиня́й | полиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | полиня́ю | полиня́ємо, полиня́єм |
| 2 особа | полиня́єш | полиня́єте |
| 3 особа | полиня́є | полиня́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | полиня́в | полиня́ли |
| жін.р. | полиня́ла | |
| сер.р. | полиня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| полиня́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| полиня́вши | ||