| | |
| полиця́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | полиця́тися, полиця́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | полиця́ймося, полиця́ймось |
| 2 особа | полиця́йся, полиця́йсь | полиця́йтеся, полиця́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | полиця́юся, полиця́юсь | полиця́ємося, полиця́ємось, полиця́ємся |
| 2 особа | полиця́єшся | полиця́єтеся, полиця́єтесь |
| 3 особа | полиця́ється | полиця́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | полиця́вся, полиця́всь | полиця́лися, полиця́лись |
| жін.р. | полиця́лася, полиця́лась |
| сер.р. | полиця́лося, полиця́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| полиця́вшись |
