| | |
| положи́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (лягти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | положи́тися, положи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | положі́мося, положі́мось, положі́мся |
| 2 особа | положи́ся, положи́сь | положі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | положу́ся, положу́сь | поло́жимося, поло́жимось, поло́жимся |
| 2 особа | поло́жишся | поло́житеся, поло́житесь |
| 3 особа | поло́житься | поло́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | положи́вся, положи́всь | положи́лися, положи́лись |
| жін.р. | положи́лася, положи́лась |
| сер.р. | положи́лося, положи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| положи́вшись |
