| полонізо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | полонізо́ваний | полонізо́вана | полонізо́ване | полонізо́вані |
| родовий | полонізо́ваного | полонізо́ваної | полонізо́ваного | полонізо́ваних |
| давальний | полонізо́ваному | полонізо́ваній | полонізо́ваному | полонізо́ваним |
| знахідний | полонізо́ваний, полонізо́ваного | полонізо́вану | полонізо́ване | полонізо́вані, полонізо́ваних |
| орудний | полонізо́ваним | полонізо́ваною | полонізо́ваним | полонізо́ваними |
| місцевий | на/у полонізо́ваному, полонізо́ванім | на/у полонізо́ваній | на/у полонізо́ваному, полонізо́ванім | на/у полонізо́ваних |