| поло́паний – прикметник | ||||
| (який полопався в багатьох місцях) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поло́паний | поло́пана | поло́пане | поло́пані |
| родовий | поло́паного | поло́паної | поло́паного | поло́паних |
| давальний | поло́паному | поло́паній | поло́паному | поло́паним |
| знахідний | поло́паний | поло́пану | поло́пане | поло́пані |
| орудний | поло́паним | поло́паною | поло́паним | поло́паними |
| місцевий | на/у поло́паному, поло́панім | на/у поло́паній | на/у поло́паному, поло́панім | на/у поло́паних |
| [розм., рідко] | ||||