| | |
| полоши́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відчувати страх, боятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | полоши́тися, полоши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | полоші́мося, полоші́мось, полоші́мся |
| 2 особа | полоши́ся, полоши́сь | полоші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | полоши́тимуся, полоши́тимусь | полоши́тимемося, полоши́тимемось, полоши́тимемся |
| 2 особа | полоши́тимешся | полоши́тиметеся, полоши́тиметесь |
| 3 особа | полоши́тиметься | полоши́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | полошу́ся, полошу́сь | поло́шимося, поло́шимось, поло́шимся |
| 2 особа | поло́шишся | поло́шитеся, поло́шитесь |
| 3 особа | поло́шиться | поло́шаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поло́шачись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | полоши́вся, полоши́всь | полоши́лися, полоши́лись |
| жін. р. | полоши́лася, полоши́лась |
| сер. р. | полоши́лося, полоши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| полоши́вшись |
