| поляга́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (нахилятися стеблом до землі – про рослини) | ||
| Інфінітив | поляга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поляга́тиме | поляга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поляга́є | поляга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| поляга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | поляга́в | поляга́ли |
| жін. р. | поляга́ла | |
| сер. р. | поляга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поляга́вши* | ||