| полягти́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (нахилитися стеблом до землі – про рослини; насуваючись, поширитися, розпростертися над чим-небудь; простягнутися у просторі) | ||
| Інфінітив | полягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | поля́же | поля́жуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | полі́г | полягли́ |
| жін.р. | полягла́ | |
| сер.р. | полягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| полі́гши | ||