поліга́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | поліга́мний | поліга́мна | поліга́мне | поліга́мні |
родовий | поліга́много | поліга́мної | поліга́много | поліга́мних |
давальний | поліга́мному | поліга́мній | поліга́мному | поліга́мним |
знахідний | поліга́мний | поліга́мну | поліга́мне | поліга́мні |
орудний | поліга́мним | поліга́мною | поліга́мним | поліга́мними |
місцевий | на/у поліга́мному, поліга́мнім | на/у поліга́мній | на/у поліга́мному, поліга́мнім | на/у поліга́мних |