поліге́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | поліге́нний | поліге́нна | поліге́нне | поліге́нні |
родовий | поліге́нного | поліге́нної | поліге́нного | поліге́нних |
давальний | поліге́нному | поліге́нній | поліге́нному | поліге́нним |
знахідний | поліге́нний, поліге́нного | поліге́нну | поліге́нне | поліге́нні, поліге́нних |
орудний | поліге́нним | поліге́нною | поліге́нним | поліге́нними |
місцевий | на/у поліге́нному, поліге́ннім | на/у поліге́нній | на/у поліге́нному, поліге́ннім | на/у поліге́нних |