| поліно́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поліно́ваний | поліно́вана | поліно́ване | поліно́вані |
| родовий | поліно́ваного | поліно́ваної | поліно́ваного | поліно́ваних |
| давальний | поліно́ваному | поліно́ваній | поліно́ваному | поліно́ваним |
| знахідний | поліно́ваний, поліно́ваного | поліно́вану | поліно́ване | поліно́вані, поліно́ваних |
| орудний | поліно́ваним | поліно́ваною | поліно́ваним | поліно́ваними |
| місцевий | на/у поліно́ваному, поліно́ванім | на/у поліно́ваній | на/у поліно́ваному, поліно́ванім | на/у поліно́ваних |