| | | | |
| полісеманти́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | полісеманти́чний | полісеманти́чна | полісеманти́чне | полісеманти́чні |
| родовий | полісеманти́чного | полісеманти́чної | полісеманти́чного | полісеманти́чних |
| давальний | полісеманти́чному | полісеманти́чній | полісеманти́чному | полісеманти́чним |
| знахідний | полісеманти́чний | полісеманти́чну | полісеманти́чне | полісеманти́чні |
| орудний | полісеманти́чним | полісеманти́чною | полісеманти́чним | полісеманти́чними |
| місцевий | на/у полісеманти́чному, полісеманти́чнім | на/у полісеманти́чній | на/у полісеманти́чному, полісеманти́чнім | на/у полісеманти́чних |
