| | |
| пона́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пона́дитися, пона́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пона́дьмося, пона́дьмось |
| 2 особа | пона́дься | пона́дьтеся, пона́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пона́джуся, пона́джусь | пона́димося, пона́димось, пона́димся |
| 2 особа | пона́дишся | пона́дитеся, пона́дитесь |
| 3 особа | пона́диться | пона́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пона́дився, пона́дивсь | пона́дилися, пона́дились |
| жін.р. | пона́дилася, пона́дилась |
| сер.р. | пона́дилося, пона́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пона́дившись |
