| пона́дити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пона́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пона́дьмо | |
| 2 особа | пона́дь | пона́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пона́джу | пона́димо, пона́дим |
| 2 особа | пона́диш | пона́дите |
| 3 особа | пона́дить | пона́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пона́див | пона́дили |
| жін.р. | пона́дила | |
| сер.р. | пона́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пона́дивши | ||