| | |
| понаса́джувати1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (настромити багато чогось або в багатьох місцях) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | понаса́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понаса́джуймо |
| 2 особа | понаса́джуй | понаса́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | понаса́джую | понаса́джуємо, понаса́джуєм |
| 2 особа | понаса́джуєш | понаса́джуєте |
| 3 особа | понаса́джує | понаса́джують |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | понаса́джував | понаса́джували |
| жін.р. | понаса́джувала |
| сер.р. | понаса́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| понаса́джуваний |
| Безособова форма |
| понаса́джувано |
| Дієприслівник |
| понаса́джувавши |
