| | |
| понато́плювати1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (натопити багато печей, груб і т.ін.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | понато́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понато́плюймо |
| 2 особа | понато́плюй | понато́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | понато́плюю | понато́плюємо, понато́плюєм |
| 2 особа | понато́плюєш | понато́плюєте |
| 3 особа | понато́плює | понато́плюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | понато́плював | понато́плювали |
| жін.р. | понато́плювала |
| сер.р. | понато́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| понато́плюваний |
| Безособова форма |
| понато́плювано |
| Дієприслівник |
| понато́плювавши |
