| | |
| поно́сити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (лаяти кого-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поно́сити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поно́сьмо |
| 2 особа | поно́сь | поно́сьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поно́ситиму | поно́ситимемо, поно́ситимем |
| 2 особа | поно́ситимеш | поно́ситимете |
| 3 особа | поно́ситиме | поно́ситимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поно́шу | поно́симо, поно́сим |
| 2 особа | поно́сиш | поно́сите |
| 3 особа | поно́сить | поно́сять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| поно́сячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | поно́сив | поно́сили |
| жін. р. | поно́сила |
| сер. р. | поно́сило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
