| | |
| пону́ди́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пону́ди́тися, пону́ди́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | понуді́мося, понуді́мось, понуді́мся, пону́дьмося, пону́дьмось |
| 2 особа | понуди́ся, понуди́сь, пону́дься | понуді́ться, пону́дьтеся, пону́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пону́джу́ся, пону́джу́сь | пону́димося, пону́димось, пону́димся |
| 2 особа | пону́дишся | пону́дитеся, пону́дитесь |
| 3 особа | пону́диться | пону́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пону́ди́вся, пону́ди́всь | пону́ди́лися, пону́ди́лись |
| жін.р. | пону́ди́лася, пону́ди́лась |
| сер.р. | пону́ди́лося, пону́ди́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пону́ди́вшись |
