| поніме́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | поніме́чений | поніме́чена | поніме́чене | поніме́чені |
| родовий | поніме́ченого | поніме́ченої | поніме́ченого | поніме́чених |
| давальний | поніме́ченому | поніме́ченій | поніме́ченому | поніме́ченим |
| знахідний | поніме́чений, поніме́ченого | поніме́чену | поніме́чене | поніме́чені, поніме́чених |
| орудний | поніме́ченим | поніме́ченою | поніме́ченим | поніме́ченими |
| місцевий | на/у поніме́ченому, поніме́ченім | на/у поніме́ченій | на/у поніме́ченому, поніме́ченім | на/у поніме́чених |