| | |
| пообпира́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пообпира́тися, пообпира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пообпира́ймося, пообпира́ймось |
| 2 особа | | пообпира́йтеся, пообпира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | пообпира́ємося, пообпира́ємось, пообпира́ємся |
| 2 особа | | пообпира́єтеся, пообпира́єтесь |
| 3 особа | пообпира́ється | пообпира́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пообпира́вся, пообпира́всь | пообпира́лися, пообпира́лись |
| жін.р. | пообпира́лася, пообпира́лась |
| сер.р. | пообпира́лося, пообпира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пообпира́вшись |
