| попарта́чити – дієслово доконаного виду | ||
| (зробити, виконати багато чого-небудь невміло, неохайно або – про багатьох) | ||
| Інфінітив | попарта́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | попарта́чмо | |
| 2 особа | попарта́ч | попарта́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | попарта́чу | попарта́чимо, попарта́чим |
| 2 особа | попарта́чиш | попарта́чите |
| 3 особа | попарта́чить | попарта́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попарта́чив | попарта́чили |
| жін.р. | попарта́чила | |
| сер.р. | попарта́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| попарта́чений | ||
| Безособова форма | ||
| попарта́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| попарта́чивши | ||