попере́чно-ко́нтурний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | попере́чно-ко́нтурний | попере́чно-ко́нтурна | попере́чно-ко́нтурне | попере́чно-ко́нтурні |
родовий | попере́чно-ко́нтурного | попере́чно-ко́нтурної | попере́чно-ко́нтурного | попере́чно-ко́нтурних |
давальний | попере́чно-ко́нтурному | попере́чно-ко́нтурній | попере́чно-ко́нтурному | попере́чно-ко́нтурним |
знахідний | попере́чно-ко́нтурний | попере́чно-ко́нтурну | попере́чно-ко́нтурне | попере́чно-ко́нтурні |
орудний | попере́чно-ко́нтурним | попере́чно-ко́нтурною | попере́чно-ко́нтурним | попере́чно-ко́нтурними |
місцевий | на/у попере́чно-ко́нтурному, попере́чно-ко́нтурнім | на/у попере́чно-ко́нтурній | на/у попере́чно-ко́нтурному, попере́чно-ко́нтурнім | на/у попере́чно-ко́нтурних |