| | |
| попира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (топтати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попира́ймо |
| 2 особа | попира́й | попира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попира́тиму | попира́тимемо, попира́тимем |
| 2 особа | попира́тимеш | попира́тимете |
| 3 особа | попира́тиме | попира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попира́ю | попира́ємо, попира́єм |
| 2 особа | попира́єш | попира́єте |
| 3 особа | попира́є | попира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| попира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | попира́в | попира́ли |
| жін. р. | попира́ла |
| сер. р. | попира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попира́вши |
