| | |
| попо́внювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попо́внювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попо́внюймо |
| 2 особа | попо́внюй | попо́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попо́внюватиму | попо́внюватимемо, попо́внюватимем |
| 2 особа | попо́внюватимеш | попо́внюватимете |
| 3 особа | попо́внюватиме | попо́внюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попо́внюю | попо́внюємо, попо́внюєм |
| 2 особа | попо́внюєш | попо́внюєте |
| 3 особа | попо́внює | попо́внюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| попо́внюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | попо́внював | попо́внювали |
| жін. р. | попо́внювала |
| сер. р. | попо́внювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| попо́внюваний |
| Безособова форма |
| попо́внювано |
| Дієприслівник |
| попо́внювавши |
