| | |
| поповчи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поповчи́тися, поповчи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поповчі́мося, поповчі́мось, поповчі́мся |
| 2 особа | поповчи́ся, поповчи́сь | поповчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поповчу́ся, поповчу́сь | поповчимо́ся, поповчимо́сь, поповчи́мся |
| 2 особа | поповчи́шся | поповчите́ся, поповчите́сь |
| 3 особа | поповчи́ться | поповча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поповчи́вся, поповчи́всь | поповчи́лися, поповчи́лись |
| жін.р. | поповчи́лася, поповчи́лась |
| сер.р. | поповчи́лося, поповчи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поповчи́вшись |
