| | |
| поподу́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поподу́тися, поподу́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | поподмі́мося, поподмі́мось, поподмі́мся, поподу́ймося, поподу́ймось |
| 2 особа | поподми́ся, поподми́сь, поподу́йся, поподу́йсь | поподмі́ться, поподу́йтеся, поподу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | поподму́ся, поподму́сь, поподу́йся, поподу́йсь | поподмемо́ся, поподмемо́сь, поподме́мся, поподу́ємося, поподу́ємось, поподу́ємся |
| 2 особа | поподме́шся, поподу́єшся | поподме́теся, поподме́тесь, поподу́єтеся, поподу́єтесь |
| 3 особа | поподме́ться, поподу́ється | поподму́ться, поподу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поподу́вся, поподу́всь | поподули́ся, поподули́сь |
| жін.р. | поподула́ся, поподула́сь |
| сер.р. | поподуло́ся, поподуло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| поподу́вшись |
