| пополо́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | пополо́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пополі́мо, пополі́м | |
| 2 особа | пополи́ | пополі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пополю́ | попо́лемо, попо́лем |
| 2 особа | попо́леш | попо́лете |
| 3 особа | попо́ле | попо́лють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пополо́в | пополо́ли |
| жін.р. | пополо́ла | |
| сер.р. | пополо́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| попо́лений, попо́лотий | ||
| Безособова форма | ||
| попо́лено, попо́лото | ||
| Дієприслівник | ||
| пополо́вши | ||